Акне у підлітків і дорослих: у чому різниця та особливості лікування

1. Генетика: генетична схильність вважається важливим фактором, що впливає на кількість, розмір та активність сальних залоз. Також спостерігається його вплив на гормональний контроль, а також на процес фолікулярної гіперкератинізації та на вроджений імунітет.
2. Гормони: роль андрогенів в етіопатогенезі вугрової висипки добре встановлена. Тестостерон, дегідроепіандростерон сульфат (SDHEA) та дигідротестостерон (DHT) стимулюють ріст сальних залоз та вироблення шкірного сала. Естрогени мають протилежний ефект, тобто вони пригнічують секрецію андрогенів, модулюють гени, що беруть участь у зростанні сальної залози, і пригнічують їх функцію. Тому активність сальної залози залежить від співвідношення естрогену/андрогену [3].
3. Зміни шкірного сала: якісні зміни були перевірені в компонентах шкірного сала в шкірі з акне. Спостерігається відносне зниження лінолевої кислоти (AL), незамінної жирної кислоти (EFA), захисника залозистої епітеліальної стінки. Існує також перокисне окислення сквалену завдяки комбінованій дії Cutibacterium acnes (C. acnes) та ультрафіолетового випромінювання. Ці зміни та наявність вільних жирних кислот, що є в результаті гідролізу тригліцеридів, через дію ліпаз, що виділяються acnes, викликають пошкодження епітелію, посилюючи інфундибулярну кератинізацію та дерматит.
4. Стрес: стрес стимулює вивільнення прозапальних цитокінів та CRH, що призводить до підвищення рівня кортизолу. Останні дослідження показують, що позбавлення сну, пов’язане з сучасним способом життя жінок та стресом, мають важливий вплив на гіпоталамо-гіпофізарну надниркову вісь та на підвищену секрецію гормонів, пов’язаних зі стресом, а також може бути обтяжуючим фактором акне. 21 Goulden et al3 та Poli et al35 повідомили про стрес як про фактор погіршення акне у 71% та 50% жінок відповідно [1].
5. Куріння: дослідження показують, що тютюн є основним фактором, відповідальним за появу незапальних акне у цій віковій групі, зі значною різницею між жінками-курцями та некурцями. Комедональна форма переважає у курців і характеризується наявністю мікро- та макрокомедонів та невеликою кількістю запальних уражень, що змусило авторів описати цю клінічну форму як “обличчя курця”. Сальна залоза чутлива до ацетилхоліну, який стимулюється нікотином. Ацетилхолін призводить до клітинної модуляції та диференціації, індукуючи гіперкератинізацію та впливаючи на вироблення та склад шкірного сала, а також зменшує антиоксидантні агенти та збільшуючи перокисне окислення компонентів шкірного сала [1].

Перед вибором терапії лікар оцінює тип і тяжкість висипань, стан шкіри та наявність постакне. За потреби консультацію можна доповнити апаратною діагностикою шкіри.